За літературними даними серед хвороб шкіри собак демодекоз становить від 2 до 21 %. Найбільш характерним є виникнення демодекозної інвазії у чистопорідних собак (80 %) переважно короткошерстних порід у віці від 3 міс. до 3 років. При цьому має місце спадкова схильність до хвороби. Вогнищевий демодекоз в переважній більшості має тенденцію до самоодужання, у 20 % - до генералізації процесу.
   В даній роботі наведені результати власних досліджень, які отримані в умовах лікарні ветеринарної медицини Печерського району міста Києва, за період з липня 1995 р. по січень 1998 р. та з листопаду 1998 р. по березень 2001 р. (58 міс. спостережень). Матеріал для дослідження отримували методом глибоких скрібків з вогнища ураження з наступною їх обробкою та мікроскопією за загальноприйнятою методикою.
   Збудник демодекозу (Demodex canis) був виявлений у 230 випадках. Питома вага демодекозу серед іншіх хвороб шкіри склала 8,04 %, а середній рівень захворюваності - 47,59 тварин на рік. Відмічена така порідна схильність до цієї інвазії (за рівнем зниження частоти виникнення) : від 11,5 до 5 % - німецька вівчарка, стафордшірський тер'єр, ротвейлер, англійский бульдог, боксер, спанієлі, доберман; від 5 до 2 % - такса, сетери, декоративні породи, мастіно; від 2 до 0,5 % - бульмастіф, лабрадор, шарпей, кавказька вівчарка, чау-чау, пітбультер'єр, німецький дог, далматин, вельштер'єр, пекінес, поінтер, лайка, колі, кане-корсо, скотч-тер'єр. Серед метисів виявились інвазованими 5,4 % тварин. Захворюваність кобелів та сук складала відповідно 53 і 47 %. Ураженість тварин демодексами з віком знижується : від 2 міс. до 1 року - 55,7 %; від 1 до 2 років - 25,7 %; від 2 до 5 років - 13,1 %; старше 5 років - 5,5 %.
   Таким чином, демодекоз - широко розповсюджена інвазія собак в м. Києві. Хвороба реєструється серед тварин будь-якого віку і різних порід.