Форум главная страница
 
 
Іммобілізація оленів кетамін-ксилазином (хелабрунівською сумішшю) – вплив на якість анестезії, кардіоваскулярну та дихальну системи.

Віталій Іздепський, доктор ветеринарних наук, професор, завідувач кафедри хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії
Андрій Марунчин
, головний лікар ветеринарної медицини Київського зоопарку
Анатолій Шульга, Олексій Толстоухов
, лікарі ветеринарної медицини Київського зоопарку

Благородні олені у вольєрі.
Рисунок 1. Благородні олені у вольєрі.

За останні десятиліття зоопарки стали резервуаром для збереження та вирощування багатьох видів оленів, які знаходяться під загрозою знищення та занесені до Червоної книги (рис. 1). Застосування загальної анестезії полегшує виконання різноманітних ветеринарних процедур: щеплень, хірургічного лікування, зменшує ризик загибелі тварин від стресу та травми.

Метою наших досліджень було вивчення можливості застосування “хелабрунівської суміші” для наркозу оленів та її вплив на організм тварин.

Матеріал і методика досліджень.

10 клінічно здорових оленів : благородних Cervus elaphus 4 самки та 1 самець, плямистих Cervus nippon 4 самки та 1самець були анестезовані “хелабрунівською сумішшю” в дозі 2 – 3 мг ксилазину і 2 – 5 мг кетаміну на 1 кг маси тіла. Анестезувальна суміш вводилась дистанційно, внутрішньом’язово, переважно в ділянку плеча або стегна. Застосовувались духова трубка та “літаючи шприци” об’ємом 3,0 мл фірми Telinject. Тварини перед анестезією витримувалися на голодній дієті більше 24 годин. Необхідна доза анестезувальної суміші для наркозу визначалася на відстані, індивідуально. Бралися до уваги : психологічний темперамент тварин, вік, вгодованість. Зовнішня температура повітря під час дослідження була нижче 3°С.

Стадії загальної анестезії визначалися за наступними критеріями : тривалість індукції, толерантності та відновлення. Період індукції – це проміжок часу між ін’єкцією та знерухомленням тварини. Толерантність проявляє перші ознаки із втратою поверхневої чутливості та закінчується з першою захисною реакцією відносно маніпуляції. Час відновлення розпочинається з пробудження тварини та її спроб утекти [1,2,3].

Глибина анестезії тестувалась наявністю та активністю больових рефлексів, визначались частота пульсу, серцевий ритм, показники тканинної перфузії, частота дихання та насиченість киснем артеріальної крові, проводився моніторинг температури тіла [4].

Для визначення SpO2 та частоти пульсу використовувався прилад пульсоксиметр Heart Vision (OXYVET) виробництва “Innomed” (Угорщина) (рис. 2, 3). Ритм серця визначався методом аускультації, а також пульсовою кривою на дисплеї пульсоксиметру.

Моніторинг внутрішньої температури тіла проводився шляхом ректального вимірювання.

Проводили забір крові для досліджень на глибокій стадії загальної анестезії.

Моніторинг загальної анестезії у самця плямистого оленя Моніторинг загальної анестезії у самки плямистого оленя
Рисунок 2.
Моніторинг загальної анестезії у самця плямистого оленя.
Рисунок 3.
Моніторинг загальної анестезії у самки плямистого оленя.

Результати дослідження.

1. Середній проміжок часу періоду індукції склав 8,5 ± 1,85 хв.

2. Середній проміжок часу больової толерантності склав 51,5 ± 3,36 хв.

3. Середній проміжок часу періоду відновлення склав 45,5 ± 11,55 хв.

В період толерантності на початку :

– частота пульсу зменшувалася від норми на 51,3 % та поступово відновлювалась;

– частота дихання зменшувалася від норми на 46,3 % та поступово відновлювалась;

– артеріальне насичення киснем первинно знижувалось на 13,1 % від норми та поступово відновлювалось;

– ректальна температура тіла у плямистих оленів знижувалась на 3,1 %, у благородних оленів залишалась в межах норми.

Висновок.

1. Результати досліджень доводять, що знерухомлення тварин настає швидко та супроводжується вираженою брадикардією, брадипное, відповідно і низьким рівнем кисню в крові. Причинами таких респіраторних змін окрім високої концентрації і дії ксилазину можливо є фізіологічно-анатомічні особливості оленів – довге м’ягке піднебіння може завдавати для вдиху перешкоду в носоглотці під час анестезії.

2. Відомо, що альфа – 2 агоністи впливають на центр терморегуляції гіпоталамуса [4]. При дослідженнях реєструвалася у тварин гіпотермія, що на нашу думку було викликано низькою зовнішньою температурою, однак для зігрівання ми не застосовували додаткове тепло.

3. В дослідженнях було виявлено зменшення частоти пульсу та частоти дихання, що свідчить про негативний вплив анестезувальної суміші на серцево-судинну та дихальну системи організму, однак моніторинг показників частоти пульсу, частоти дихання, рівня сатурації демонстрували ефективність ендогенної компенсації, що підтверджує безпечність застосованої комбінації анестетиків.

4. Тривалість знерухомлення, глибина анестезії та час відновлення показали, що застосування “хелабрунівської суміші” дає можливість виконувати хірургічні та діагностичні процедури, завантаження тварин для транспортування.

5. Анестезовані тварини були завантажені в транспортні клітки для перевезення в лісогосподарства Вінницької області з метою подальшого утримання та розмноження. Через 4 – 5 годин транспортування, оленів випускали в вольєри, ознак відхилень від норми в поведінці не спостерігалось.

Література.
1. Goltenboth R., Heinz – Georg Klos. Krankheiten der Zoo und Wildtiere// Blackwell Wissenschafts – Verlag, Berlin, 1995. pp. 267- 283.
2. K. Scherer, F. Karbe, U. Axt-Findt, K.H. Bonath. Tiletamin/Zolazepam – Xylazine immobilization of the muflon (Ovis ammon musimon) under field conditions and its influence on circulation, respiration and plasma cortisol // In: EAZWV. 3rd Scientific meeting. May 31 – June 4, 2000. Paris, France, pp. 315 -319.
3. S. Hammer, K.H. Bonath. Medetomidine / Ketamine – anaesthesia in Lamas (Lama glama) – effect on anaesthesia quality, haemodynamics, respiration and metabolism // In: EAZWV. 3rd Scientific meeting. May 31 – June 4, 2000. Paris, France, pp. 311-314.
4. Власенко В.М., Рублено С.В. Моніторинг анестезованих тварин // Метод. рекомендації. – Біла Церква, 2004. – 32 с.

Резюме.

Иммобилизация оленей кетамин-ксилазином (хеллабруновской смесью) – влияние на качество анестезии, сердечно-сосудистую и дыхательную системы.

Проведен анализ 10 случаев общей анестезии оленей “хеллабруновской смесью”. Изучено влияние на частоту пульса, частоту дыхания, уровень сатурации, ректальную температуру тела. Установлена возможность общей анестезии оленей.

Immobilization of deer by ketamin-xylazin “hellabrun mixture” – the influence on the quality of anaesthesia, cardiovascular and respiratory systems.

Ten incidents of the deer’s general anaesthesia by “hellabrun mixture” were examined. The influence on the pulse rate, the frequency of breathing, the level of saturation, the internal temperature of the body were investigated. The opportunity of the general anaesthesia of deer was proved.



 
Другие интересные ресурсы
 
Статьи различных тематик
 
поиск по сайту
 
© 2000-2017 by Oksana&Alexandr Lubenets
программирование - студия дизайна ICOM
 

 
 
Яндекс.Метрика